Отже ви зробили помилку і вона публічна…
|
(українська) Це есе. Воно висловлює думки й ідеї деяких користувачів Мета-вікі, але може не мати широкої підтримки. Есе не є правилом Мета-вікі, але може бути правилом чи настановою в інших проектах Вікімедіа. Якщо Ви вважаєте за необхідне, можете відкоригувати цю сторінку безпосередньо або скористайтеся сторінкою обговорення, щоб запропонувати значні зміни. |
Текст нижче — це порада щодо того, як поводитися, зробивши помилку, що мала публічні наслідки. Вона базується на значному досвіді робіння й спостерігання помилок у русі Вікімедіа.
Покрокові інструкції
Отже ви зробили помилку і вона публічна…
Крок 0
Зрозумійте, що немає жодного сенсу прикидатися, наче ви не зробили помилку. Якщо ви прикидатиметеся, що ви не зробили помилки, то будете погано виглядати.
Крок 1
Подумайте про зроблену помилку.
- Що призвело до того, що ви зробили помилку?
- Чи діяли ви на основі хибної інформації?
- Чи без достатньої інформації?
- На основі власної інтуїції?
- Чи вас підганяв крайній термін або чиясь тверда думка?
- Чи ви слідували процедурі, яка не працює?
- Чи ви діяли на основі бажаних вами обставин замість реально дійсних обставин?
Якщо це допоможе, можливо, варто записати для себе відповіді на ці запитання.
Далі подумайте про те, що можна загладити/виправити/повернути щодо цієї помилки.
Крок 2
Подумайте про перспективи повторення цієї або подібної помилки.
- Наскільки це вірогідно?
- Зробивши висновки з цієї помилки, які кроки ви можете зробити, щоб пом'якшити чи зменшити вірогідність повторення цієї помилки?
- Які з цих кроків ви хочете зробити?
- Які з цих кроків ви можете зробити прямо зараз, до того, як відповідати публічно?
- Які з них ви готові зобов'язатися зробити потім, у довготривалій перспективі?
Крок 3
Озброївшись найкращими своїми думками з кроків 1 і 2, напишіть короткого(!) публічного листа або повідомлення у вікі, в якому якнайчіткіше і якнайрішучіше визнайте:
- що ви зробили помилку;
- у чому полягала помилка, якнайточніше (наприклад, не «Я зробив хибне рішення», а «Я знехтував переглядом відповідної інформації, перед прийняттям рішення про фінансування Вікімедіа Антарктика»);
- що вам шкода про шкоду/збиток/розтрату/плутанину, які спричинила ваша помилка (конкретика продемонструє ваше розуміння);
- що ви зробили висновки з цієї помилки;
- які кроки ви вже зробили для того, щоб зменшити шкоду або відвернути наслідки своєї помилки;
- які кроки ви готові зробити, щоб пом'якшити або зменшити ймовірність повторення такого роду помилки, включно з часовими рамками для конкретних дій, якщо це можливо і застосовно;
- запросіть людей коментувати ваше розуміння, як воно викладене у вашому тексті, чітко заохочуючи людей сказати вам, якщо, на їхню думку, ви зробили хибні висновки або ваші заплановані дії небажані, недостатні або ще якось можуть бути покращені.
Ці елементи обов'язкові для того, щоб ваше зізнання також вважалося вибаченням; див. детальніше на сторінці Вибачення#Які елементи треба включити у вибачення.
Крок 4
Здійсніть, власне, виправлення/скасування наслідків і кроки, які ви зобов'язалися зробити.
Прослідкуйте, щоб завдання, які не можуть бути виконані одразу, були виконані кінець кінцем. Наприклад, якщо один з ваших кроків для виправлення — переконатися, що X треба обговорити на наступних Загальних зборах, то встановіть відповідні нагадування, щоб таки справді обговорити X, коли прийде ця подія.
Важливі примітки
- Не вагайтеся просити допомоги на будь-якому кроці цього процесу. Можна звернутися до людей, чиїй думці (і розсудливості) ви довіряєте, а можна публічно визнати, що у вас з чимось є проблема (наприклад, «Привіт, друзі, я думаю над цією помилкою, і в мене не виходить зрозуміти, як збалансувати потребу свіжої інформації з часом, який іде на генерування і розгляд цієї інформації. Чи в когось є ідеї про те, як це краще робити?»).
- У публічному повідомленні й упродовж процесу обов'язково говоріть як жива людина. Уникайте жаргону, уникайте враження, наче ваш текст підготував «спеціаліст з виправлення шкоди». Просто кажіть, як є. Люди відчувають різницю.
Це все. Це не так складно, як може здаватися.
Запитання і відповіді
- Мені справді треба проходити всю цю процедуру кожного разу, коли я роблю помилку?
- В ідеалі, так. І це не має займати багато часу, якщо у вас є звичка бути чесним/ою із собою. Однак, як і з усім, застосовуйте власне судження і скорочуйте процедуру, наскільки вважаєте за потрібне.
- Хіба слідування цьому сценарію не закінчиться драмою і не засмутить спільноту?
- Ні. Навпаки. Наша спільнота розуміє, що люди схильні помилятися, і дуже добре реагує на (те, що вона сприймає як) чесне визнання помилок, зобов'язання до покращання і, понад усе, демонстрацію того, що на помилках вчаться.
- І все-таки, буде ж драма, ні?
- Так, може бути, на короткий час. Ми вже згадували, що люди схильні помилятися?
- Отож, чи не буде краще тихенько вивчити свій урок і рухатися далі?
- Ні. За спостереженнями Луї Брандейса, сонце дає найкращу дезінфекцію. Правильне поводження з помилками — прекрасна властивість для будь-якої людини, й особливо важлива для лідера або службовця будь-якого роду. В довготерміновому плані це приносить дивіденди.
- Що мені робити, якщо я бачу, як хтось інший робить помилку?
- Коли ви бачите, як інші люди роблять помилки, спочатку допоможіть їм побачити їхні помилки і розбратися з ними (наприклад, скориставшись цим текстом або незалежно запропонувавши свій аналіз та відповіді на кроки 1 і 2 угорі).
Пам'ятайте, що ви також робите помилки, і будьте терпимі до часу, який може людині знадобитися, щоб визнати помилку. (Але ви не маєте дозволяти їй наполягати, що помилки не було). - Але ж правда, що ота організація/особа X зробила помилку і не слідувала цій інструкції?
- Так, це правда. І що з того вийшло?
- Ви стверджуєте, що це стосується поточних подій?
- Я стверджую, що це стосується будь-якої ситуації, в якій задіяні люди.